Традиції народжуються тоді, коли люди роблять щось просте разом. Саме такою стала ініціатива «Пиріг Незалежності», яка вже другий рік поспіль об’єднує українців з усієї країни та з-за кордону.
За цією ідеєю — Лариса Латипова, Олена Брайченко та команда підтримки, якій вдалося достукатися до тисяч людей. Для них «Пиріг Незалежності» — значно більше, ніж кулінарна ініціатива. Це спосіб зберігати українську історію та культуру через традиції родинного столу.
Бо саме за столом ми збираємося з тими, кого любимо, передаємо дітям рецепти бабусь, розповідаємо сімейні історії та зберігаємо пам’ять поколінь.
Минулого року близько 400 учасниць подали свої рецепти. Серед них — пиріг із сиру й лаваша, який пекли у добровольчому батальйоні в перші дні повномасштабної війни, медівник за рецептом бабусі 1933 року народження, дактилевий пиріг за рецептом Ольги Франко 1929 року, яблучний пиріг із сорту «Слава Переможцям».
Від Луцька й Львова до Меріленда та Ледбері — різні рецепти, різні історії, але одна Україна.
Серед них — і «Пиріг ТРО», і рецепти, пов’язані з українською гастрономічною культурою, зокрема «П’яною вишнею».
Найважливіше — «Пиріг Незалежності» вже сам стає традицією. Торішні рецепти повертаються на столи, отримують нове життя й передаються далі.
Бо культуру можна зберігати не лише в музеях. Її можна зберігати за родинним столом.
Саме тому 24 серпня варто спекти свій Пиріг Незалежності, зібрати за столом тих, кого любиш, і розповісти свою історію.
Традиції не просто зберігають.
Їх створюють — разом.
